Подророжуємо Україною: Святогірський Свято-Успенський Зимненський монастир

Володимир-Волинський – одне з найстаріших міст не лише Волині, а й всієї України. Володимир вперше згадується у «Повісті временних літ» під 988 роком. Легенди стверджують, що місто існувало й до того часу, але називалося Лодомиром, аж поки київський князь Володимир Святославович не дав йому своє ім’я і важливе завдання: захищати західні кордони Галицько-Волинського князівства.


 

zumno_7Володимир-Волинський славиться безліччю визначних пам’яток архітектури. Зокрема, ще з язичницьких часів залишився унікальний некрополь, що налічує понад 500 курганів.

Визначна давньоруська пам’ятка архітектури — унікальна Василівська церква-ротонда (кінець ХІІІ ст.). Якщо вірити легенді, князь Володимир, повертаючись у 992 році з військового походу на хорватів, збудував цю церкву за день. Це була його подяка Богові за вдалий похід. Теперішній храм зведено на руїнах тієї князівської святині-вотиви.

Середньовічний Володимир оточували високі і могутні фортечні вали, а за валами ховалися численні храми (лише кам’яних було вісім), монастирі і палаци.

Угорський король Андрiй, вiдвiдавши мiсто, був захоплений його красою i величчю. Місто успішно торгувало з сусідніми країнами – зброєю, ювелірними виробами, посудом. З 1325 року хизувалося Магдебурзьким правом, а от столичного статусу не втримало: з 1341 року його перебрав на себе Луцьк.

Але Володимир все одно не втрачав свого гонору і статусу культурного центру. У 1786 році тут було відкрито першу на Волині аптеку, працювала друкарня.

Приставку «Волинський» до назви міста додала Катерина ІІ.

zumno_10Проте основною окрасою цих місць був і є Святогорський Зимненський Успенський монастир, історія якого розпочалася ще за давньоруських часів…

_______________________________________

Читайте також:  Там варто переночувати

______________________________________

За переказами, монастир заснував у 1001 році князь Володимир. Він облаштував тут свою зимову резиденцію, від чого й пішла назва місцевості – Зимне. Окрім свого палацу, князь побудував два дерев’яних храми – малий на честь Святої Трійці і великий на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Говорять, що Володимир подарував цій церкві ікону Божої Матері, отриману від Константинопольського патріарха як благословення на шлюб із сестрою константинопольського імператора Анною.

Перша письмова згадка про Зимненський монастир датується кінцем XI століття – у «Повісті минулих літ» Нестора Літописця. 

У літописі розповідається, що в 987 році, під час завоювання Корсуня, Володимир осліп. Великий князь був розгублений і наляканий. У 988 році грецька княжна Анна, майбутня дружина князя Володимира, привезла  на свій шлюб з князем ікону Божої Матері. Царівна запропонувала йому негайно охреститися – в надії на зцілення. І ось під час Таїнства Святого Хрещення князь Володимир побачив в купелі сильне і незвичайне світло, яке випромінював образ Божої Матері, привезений Анною з Константинополя. І після цього він прозрів. Літопис  зафіксував, як князь у захваті вигукнув:  «Тепер я побачив Бога Істинного!». Деякі з дружинників князя, вражені цим чудом, також негайно охрестилися.

zumno_2

З того часу цю ікону стали величати чудотворною. Після вінчання князь повернув Візантії завойоване ним місто Херсонес, побудувавши там на згадку про своє хрещення храм в ім’я Святого Іоанна, Предтечі і Хрестителя Господнього.

Повіривши сам, князь поширив світло християнської віри на всю Київську Русь, зводив храми, монастирі. Заснувавши у 1001 році монастир у с. Зимне (Володимир-Волинський район нинішньої Волинської області), через 5 років, у день освячення побудованого храму, князь Володимир подарував монастирю свою сімейну чудотворну ікону Божої Матері – ту саму. Цей образ – не тільки велика святиня, а й безцінне надбання культури, адже являє собою зразок класичного візантійського іконопису.

Свято-Успенський Зимненський монастир розташований  на пагорбі, який називається Свята гора. Починався він з печер, де у домонгольський період був підземний храм.

Вигідне розташування монастиря, добротні могутні стіни з чотирма кутовими вежами якнайкраще підходили для західного форпосту князя. У 1495 році, за правління луцького князя Феодора Чарторийського, на місці дерев’яної церкви, зведеної Володимиром, був побудований Успенський собор.

zumno_3Головна святиня монастиря, Зимненська ікона Божої Матері, вважається чудодійною і оповита багатьма легендами. Одна з них розповідає, що у 1724 році село Зимне придбав ревний католик, волинський староста Михайло Чацький. Він наказав переобладнати храм на костел, з п’яти куполів залишити два, привласнив усі церковні багатства, розорив усипальницю. Знявши коштовну ризу і прикраси з Зимненської ікони, він глумливо розсміявся: «Що ж, православна святине чудотворна, так і не змогла ти врятувати свій православний монастир!». В ту ж мить він  осліп, а через три роки помер. Разом з церковним майном прокляття успадкували і його нащадки: всі чоловіки з роду Чацьких за три роки до смерті сліпли.

У Першу світову війну Зимненський монастир опинився у прикордонній зоні, і в 1914 році його закрили. Ігуменя Марія з черницею Іуланією, забравши чудотворну ікону, виїхали до Житомира, де до самої пенсії працювали на заводі, і в миру залишаючись черницями. Після смерті Марії Іуланія попросила настоятельку Корецького жіночого монастиря взяти Зимненську ікону Божої Матері на збереження.

 

Читайте також:  Що потрібно побачити, перебуваючи в Єгипті

З того часу Корецький монастир зберігав таємницю цієї чудотворної ікони. Чому таємницю? Та тому, що образ цей багато років шукали як рідкісний музейний експонат. І тільки в 1995 році, у день святкування 500-річчя Успенського собору Зимненської обителі, чудотворний образ урочистим хресним ходом перенесли з Корецького монастиря в Зимненський, який відкрили в 1991 році як Свято-Успенський Святогорський Зимненський жіночий монастир.

zumno_8Люди щиро вірять, що чудотворна ікона Божої Матері несе мир і лад у сім’ї, допомагає жінкам при безплідді, може зцілити від онкологічних захворювань і хвороб очей. Тому тут завжди багато паломників, і не лише з України, а й з багатьох інших країн.

До слова, при монастирі діє і сучасний офтальмологічний центр, так що парафіяни можуть обирати на свій розсуд: записатися на прийом до дипломованих офтальмологів або знайти надію на прозріння, приклавшись до чудотворного образу.

Біля підніжжя Святої гори знаходиться джерело преподобного Варлаама Печерського. Розповідають, що у 1065 році перший ігумен Києво-Печерської обителі повертався з Єрусалима та Константинополя через Волинь. Зупинившись на перепочинок у тутешньому монастирі, Варлаам вирив колодязь, який сам же і освятив.

zumno_1Під головною церквою на глибині 10 аршин збереглися стародавні печери на зразок київських. Кажуть, раніше тут була мережа печер, та таких, що підземним лабіринтом міг проскакати вершник на коні. Підземний хід вів до кожної дзвіниці, а «гілки» дотягнулися навіть до Володимир-Волинського та Києва. Розповідають, що деякі з них ведуть до Києво-Печерської Лаври. Не варто вимірювати їхню справжню довжину, але відвідати їх потрібно обов’язково!

Сьогодні вдалося відновити лише невелику ділянку печер. Всі знайдені кістки і черепи перших ченців монастиря почистили і поховали у відкритих нішах у стінах підземелля. Під час археологічних розкопок тут виявили старовинні написи, що підтверджують існування підземного храму в домонгольський період.

До складу комплексу входять: Успенська церква, ділянки оборонних стін з п’ятьма воротами і трьома кутовими баштами, надбрамна вежа-дзвіниця на півдні, трапезна з церквою. На північ від плато, на якому розташовані основні споруди, знаходиться невелика за розмірами Троїцька церква, поруч з нею, у схилі горба, – вхід до печер з підземною Варлаамівською церквою.