Ужгород: таємниці міста на річці Уж

Ужгород – це старовинне місто України, яке славиться найдовшою у Європі липовою алеєю, чудовими середньовічними замками, соборами та багатьма іншими визначними пам’ятками.


Перший камінь поселення був закладений на вулканічній горі понад тисячу років тому. Спочатку на цьому місці звели фортечний замок, який поступово розростався і врешті-решт перетворився на мальовниче місто, яке потопає в зелені садів і захоплює красою старовинних будівель. А Ужгородський замок на сьогодні — одна з найкраще збережених середньовічних оборонних споруд на території України.

Вокзал Ужгорода

Вокзал Ужгорода

Ужгород – одне з найдревніших українських міст. Землі майбутнього обласного центру населяли давні слов’яни, що відносилися до племен білих хорватів. Тут знаходилося кілька їхніх поселень, головним із яких поступово стало поселення на Замковій горі над річкою Уж, виникнення якого датується VII століттям. В угорських хроніках воно вперше згадується у IX столітті.

Читайте також:  Музей ракетних військ стратегічного призначення в Україні

У нинішньому вигляді Ужгородський замок відбудований після 1322 року, коли місто перейшло у володіння італійського роду Другетів. Графський палац-цитадель був оточений потужними стінами із п’ятьма бастіонами та широким ровом. Якщо вірити легендам, у одну зі стін замурували за зраду дочку графа Другета.

nevitsky_castle
У XVII столітті новий власник, граф М. Берчені, перетворив фортецю у розкішну резиденцію, але вже у 1704 році Ужгородський замок ненадовго перейшов під контроль угорських повстанців Ференца II Ракоці, а після повернення австрійської влади на його території відкрили духовну семінарію.

замок ужгород

Читайте також:  Подорож Україною: Тараканівський форт як витвір інженерної думки

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Нині в замку є понад 100 тисяч експонатів і 40 приміщень. Тут знаходяться експозиції Обласного краєзнавчого музею: народного мистецтва, духовної культури, етнографії, вогнепальної зброї та інші. У підвалі розміщена так звана «Кімната тортур», де представлені експонати, відтворені майстрами за давніми малюнками, середньовічними ескізами, гравюрами та фотографіями. У дворі — 36-метровий облоговий колодязь і дві скульптури XIX століття.

new_3
Однією з родзинок міста є Закарпатський музей народної архітектури та побуту – один із перших в Україні. Він був побудований у 1970 році в місці, яке носить дивну назву «Відьмина яма». Втім, пояснюється ця назва просто: раніше тут спалювали тих, кого звинувачували у чаклунстві.
Музей має основний корпус із двома виставковими залами та конференц-залом, а також фондосховище із двох десятків садиб. На ділянці площею 5,5 гектара в оточенні декоративних і фруктових дерев розташовані селянські хати, млин, кузня, пасіка.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Загалом Закарпатський музей народної архітектури та побуту — це стилізоване етнічне село в центрі міста, де зібрані зразки дерев’яного зодчества, типові для представників різних народів Закарпаття. Перлиною експозиції вважають лемківську дерев’яну Свято-Михайлівську церкву (1777 рік), привезену із села Шелестово Хустського району. У 1927 році мукачівські православні християни придбали її у греко-католиків села Шелестово та забрали до Мукачева. Згодом, у 1974 році, вона була перевезена до музею.
Також в інтер’єрах представлені різьблений іконостас та ікони XVIII століття.
Перша ужгородська вулиця, що згадується у грамотах, носить назву Капітульна. Кілька століть тому тут мешкали лише представники аристократії, а простим людям заходити на цю вулицю взагалі заборонялося. Головною спорудою вулиці Капітульної є Хресто-Воздвиженський кафедральний собор греко-католицької єпархії, який спочатку був зведений як римо-католицький. 16 липня 1640 року тодішній володар Ужгорода граф Ян Другет видав єзуїтам дарчу грамоту на велику ділянку Замкової гори, де вони почали будувати свою колегію-школу (нині це бібліотека Ужгородського національного університету) і костел. Завершила будівництво вже вдова графа Анна Якушич у 1646 році. У 1775 році імператриця Марія-Терезія передала цей храм і територію довкола нього греко-католицькій єпархії, а 16 лютого 1949 року собор був конфіскований радянською владою і згодом переданий православній конфесії. У 1991 році Хресто-Воздвиженський собор повернули греко-католицькій громаді. Під храмом знаходиться крипта з похованням єпископів.
Парафіяльний будинок греко-католицького приходу з’явився в Ужгороді ще у 1575 році, а першу уніатську церкву побудували у 1678 році в районі теперішніх вулиці Лучкая та провулка Підгірного.

синагога ужгорода

синагога

Однією з найдавніших в Ужгороді є й вулиця Волошина, яка у XVII столітті мала назву Соляна, потім називалася Великою, бо була найдовшою в місті, а ще пізніше носила ім’я Ференца Ракоці. Тут знаходиться римсько-католицький храм Святого Георгія, що славиться тривалою передісторією. Найперша згадка про католицьку церкву в Ужгороді датується 1332 роком. Згідно з угорськими хроніками Саларді, цей костел стояв у дворі замку і саме в ньому у 1646 році відбувся прийом Ужгородської унії. У 1661 році місцеві католики надіслали у столицю відчайдушну скаргу, де жалілися на своє скрутне становище. Так у 1669 році був закладений фундамент нового храму на вулиці Ракоці.
Від вулиці Волошина можна через пасаж пройти на найбільш видовищну площу міста — Театральну, центром якої ще у 70-х роках був фонтан. Але після серйозної несправності, коли він протягом цілої доби бив у небо гейзером, фонтан демонтували.
Неподалік від лялькового театру знаходиться одна з найбільших у Європі ортодоксальних синагог, побудована в 1904 році у псевдомавританському стилі. Зовнішні стіни цієї будівлі прикрашені клінкерною цеглою та червоними керамічними плитами. Портал вікон оздоблений штучним червоним мармуром, арки у будівлі виготовлені з білого мармуру. До речі, у цьому приміщенні знаходиться один із найкращих в Україні органів – із трьома клавіатурами та 2250 трубами. Сьогодні на місці колишньої синагоги знаходиться обласна філармонія.
Із площі Театральної ведуть невеличкі сходи, з яких починається набережна Незалежності — найгарніша в місті. До війни вона носила ім’я художника Гната Рошковича, потім звалася Ленінградською.
Вздовж річки Уж пролягає найдовша в Європі липова алея, що тягнеться 2,2 кілометри. Вона простягається двома набережними Ужгорода – Незалежності та Студентською. Тут зібрані липи різних сортів, тому алея цвіте протягом усього літа. А навесні (наприкінці квітня – на початку травня) на прилеглих до набережної вулицях Довженка, Ракоці та площі Пушкіна неймовірно пишним і привабливим рожево-білим цвітом розквітають сотні сакур. Це захопливе видовище щороку приваблює до Ужгорода тисячі туристів, а сакура визнана візитною карткою міста. Декоративну японську вишню завезли сюди з Відня у 1923 році, і за кілька десятиліть вона розрослася по всьому Ужгороду.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
У 2009 і 2011 роках на протилежному березі річки Уж, на Київській і Православній набережних, була висаджена нова Алея сакур, яка також вважається найдовшою в Європі. Майже водночас із сакурою зацвітають і магнолії.
Однією з найцінніших карпатських реліквій по праву вважається Горянська ротонда (церква Святої Анни). Ця старовинна будівля, відома не лише в Україні, а й у Європі, розташована в мікрорайоні Горяни, що на околиці Ужгорода.

Церква Святої Анни_Ужгород
Стародавній храм округлої форми був побудований у XII або XIII столітті (достеменно невідомо) у фортеці, яка до наших днів не збереглася. Церква Святої Анни — справжній пам’ятник історії та архітектури, аналогів якому в Центральній Європі просто немає. Всередині храму частково збереглися старовинні фрески у стилі раннього Ренесансу, які, за однією з версій, виконані майстрами школи Джотто. Вікна зроблені у романському та готичному стилях.
Хоча ротонду декілька разів реконструювали та відновлювали, вона зберегла свою первозданну самобутню простоту та унікальність. Деякі мистецтвознавці вважають її «родичкою» візантійських храмів. Щорічно подивитися на цю дивовижну церкву приїжджають тисячі туристів, та й самі ужгородці цінують свою унікальну пам’ятку: саме від Горянської ротонди починається святкування Дня міста.