Східниця – чарівний світ української Швейцарії

Через нестабільну ситуацію в Україні багато людей вимушені відмовитися від звичного відпочинку на морському узбережжі. Справді, зважаючи на буремні події на Сході, їхати у тому напрямку, м’яко кажучи, страшнувато. Чи є альтернатива? Де можна якісно оздоровитися і відпочити душею і тілом, не виїжджаючи за кордон? Можливо, варто звернути увагу на мальовничі місця Західної України? Одним із них є Східниця – невеличке і не кожному відоме селище на Львівщині.


 

Ця схована у Карпатських горах місцевість по праву носить горде звання української Швейцарії. Неперевершений ландшафт підкорює з першого погляду: кришталево чисте повітря, наповнене ароматом трав та хвойних лісів, таємничі схили гір, дзвінка вода річок і струмків… У цьому місці відчуваєш повне єднання з природою, душу наповнює спокій і  умиротворення… Тут не помічаєш плину часу…

Все ж таки чудові краєвиди – не єдина «приманка» Східниці. Найбільшим же багатством цієї місцевості є унікальні джерела. Тут розташовані 38 джерел і 17 додаткових свердловин, де видобувають цілющу мінеральну воду, зокрема, місцеву «Нафтусю». Цією водою, перш за все, славиться Трускавець, але мало кому відомо, що східницька «Нафтуся» по силі оздоровчої дії на організм значно перевершує трускавецьку. Серед місцевих навіть побутує прислів’я: «Хочете добре відпочити – їдьте в Трускавець, якщо ж хочете пролікуватися – вам до Східниці».

Східницькі мінеральні води ефективно лікують захворювання нирок і сечовивідних шляхів, хвороби печінки і жовчного міхура, нормалізують шлункову кислостність, допомагають боротися із цукровим діабетом та анемією, сприяють налагодженню обміну речовин, виводять з організму радіонукліди і шлаки. Більше того, лікувальні властивості води з джерел Східниці інколи набагато ефективніші, аніж дія медичних препаратів.

Води джерел, що знаходяться у Східниці, за складом мікроелементів поділяються на чотири типи, кожен з яких призначений для лікування певних захворювань: слабомінералізовані типу «Нафтусі», слабомінералізовані залізисті, унікальні лужні (содові) типу «Боржомі» та хлоридно-натрієві з підвищеним вмістом брому. Тому сюди їдуть люди різного віку з багатьох країн світу. Приваблює і м’який мікроклімат цього бальнеологічного курорту.

У Східницю їздять, перш за все, за здоров’ям.  Але попутно можна отримати заряд позитиву, відвідавши унікальні місцини цього куточка Карпат, адже поруч розташовані і значні туристичні об’єкти.

 

Національний парк «Сколівські Бескиди»

Це унікальне місце карпатського краю славиться мальовничими ландшафтами, дрімучими первозданними лісами, крутими схилами та різноманітною фауною. Флора парку містить декілька десятків рідкісних рослин, занесених у Червону книгу України, а у водоймах водиться близько двадцяти видів риб.

Національний парк «Сколівські Бескиди» створений Указом Президента України від 11 лютого 1999 року на базі Сколівського лісового заповідника загальнодержавного значення, частини території ландшафтного заповідника загальнодержавного значення «Зелемінь» і ландшафтного заповідника місцевого значення «Майдан», а також заповідних урочищ «Дубинське», «Сопіт», «Журавлине».

Межі цієї заповідної території в основному збігаються з межами природних територіальних комплексів і проходять по вододільних хребтах та руслах річок. Загальна площа національного парку становить 35684 гектарів. До складу заповідної зони входять такі відомі об’єкти, як Урицькі скелі та водоспад Гуркало – українська Ніагара. Найвища точка Сколівських Бескидів – гора Парашка, названа, якщо вірити легендам, на честь доньки князя Святослава, вбитої на цій горі дружинниками Святополка Окаянного у 1015 році.

На території парку знаходиться

Державний історико-культурний заповідник «Тустань»

Неподалік від села Урич Сколівського району Львівської області посеред лісу височіють величні скелі, які бачили на своєму віку чимало: і язичницьких жерців, що поклонялися Сонцю, і мужніх захисників рубежів Київської Русі, а потім Галицько-Волинського князівства, і численних купців, і цікавих археологів, і тисячі туристів…

Читайте:  Таємниці наскельного міста-фортеці ТуСтань.

Основною домінантою Урицьких скель є скельна група Камінь, де у І тис. до н. е. знаходилося язичницьке святилище племен культури фракійського гальштату, які проживали в цьому краю в епоху бронзи.

Починаючи з кінця IX століття, скельні комплекси освоювало плем’я білих хорватів, що входило в союз слов’янських племен. Формувалося місто-фортеця Тустань.

Химерна форма Урицьких скель слугувала природними стінами, а проміжки між скелями будівничі заповнили дерев’яними колодами, використовуючи зрубну конструкцію. У скелі, де прилягали колоди та бруси, видовбували пази і вруби. Тустань стала важливим стратегічним пунктом. Урицька фортеця увійшла в єдину систему Карпатської лінії оборони південно-західних рубежів Київської Русі, а пізніше і Галицько-Волинського князівства. У той час Тустань належала до числа найбільш відомих поселень Галичини, а також слугувала важливим митним пунктом Київської Русі.

У 1241 році, під час навали Батия, Тустань була знищена татарськими ордами, залишилося тільки село Тустань (згодом с. Тустановичі, сьогодні – частина міста Борислав) і неприступний замок Тустань, який вороже військо навіть не намагалося штурмувати. У середині XIV ст замок був захоплений польським королем Казимиром Великим та наново відбудований.

Сьогодні Тустань – цінна пам’ятка історії та архітектури, аналогів якій немає в Європі. Унікальність фортеці полягає у тому, що є можливість точного (понад 90%) відтворення дерев’яної забудови, яка існувала на скелях у IX–XIII ст. При тому можна відтворити не лише планувальну структуру, а й вертикальну організацію будівлі. Це пов’язано з тим, що будівельники, споруджуючи неприступну дерев’яну фортецю на скелях, довбали в камені пази для закріплення дерев’яних конструкцій. Звичайно, колишнього дерева давно немає, а сліди в камені збереглися.

Щорічно біля підніжжя скель в Уричі проходить фестиваль середньовічної культури «Ту Стань!». Залишки неприступної колись твердині знову оживають: їх штурмом беруть татари і захищають воїни-русичі, звучить середньовічна музика, оживають традиції, ремесла та розваги.

На території пам’ятки працює музей історії Тустані. До уваги відвідувачів представлені фрагменти дерева (гонти, драниці, тиблі, клини тощо), шкіри та скла. Є чимало фрагментів кераміки, яку датують ІХ-XVII ст, кахлів ХV-XVI ст., дерев’яна посудина Х ст, хрестик-енколпіон, озброєння тустанських воїнів.

Знаходиться у 8 кілометрах від Східниці.

Фестиваль «Східницьке літо»

Вже кілька років у карпатському селищі Східниця проходить неймовірний фестиваль, який триває ціле літо. Протягом літніх місяців відбувається безліч заходів: виступи творчих колективів, екскурсії, конкурси та розваги. Особливої уваги заслуговує кількаденний фестиваль «FLYQUEST. Східницьке літо», що проходить під лозунгом «вище нас тільки небо». Кожен може взяти участь в ігрищах на повітряних кулях. Це унікальна можливість поглянути на світ з висоти польоту птахів, побачити неповторні панорами українських Карпат, які зачаровують і залишають яскраві спогади на все життя.

 

Читайте також:  Екзотична таємничість мертвого міста Прип’ять.

 

Місцезнаходження

В Карпатах, 84 кілометри на південний захід від Львова, Бориславський район.

Як дістатися.

До Східниці ходять маршрутні автобуси зі Львова. Другий варіант – на автомобілі. Якщо їхати по міжнародній трасі М06 «Київ-Чоп», то в місті Стрий на 73 км (зі Львова) потрібно повернути праворуч і проїхати 30 км до міста Дрогобич, в якому треба повернути ліворуч і з територіальної траси Т1415/Т1402 проїхати 23 кілометри через місто Борислав до смт. Східниця. Також зі Львова можна їхати з територіальної траси Т1416/Т1402 через місто Пустомити.