Подорожуємо Україною: неприступна Кременецька фортеця

Продовжуємо подорожі Україною.  Сьогодні InfoMIX розповість Вам про Кременець — затишне містечко. Княжна Бона, що володіла містом 20 років перетворила Кременецьку фортецю на неприступну твердиню.  Навіть Хан Батий з великою монгольською ордою не зміг захопити замок.


 

Назва міста пішла, звичайно ж, від мінерала кремнію, що міститься в прилеглих горах. Сюди приїжджає безліч туристів з усього світу. Багата й дивна історія Кременця відбита в його чудовій архітектурі.

гора БонаЗгідно з деякими джерелами, Кременецьку фортецю було побудовано ще в дохристиянські часи у VIII-IX ст. Є гіпотеза, що після утворення в IX ст. Київської держави Кременець увійшов до її складу. Крім того, перші згадки про Кременець трапляються в польських енциклопедичних словниках в 1064 р.

Гора Бона

Гора Бона

Гора Бона

Гора Бона

Навіть Хан Батий з великою монгольською ордою не зміг захопити Кременецький замок і сусіднє укріплення Данилів, яке заснував князь Данило Галицький на відміну від інших фортець. Через п’ять років, 1259-го, рідному братові Данила — російському князеві Васильку довелося знищити укріплення у Кременці за умовами договору з Бурундаєм. Укріплення були відновлені лише в часи правління Мстислава Даниловича наприкінці XIII ст.
В XIV столітті місто входило до складу Литви й Польщі. Король польський і великий князь литовський Сигізмунд I Старий передав 4 квітня 1536 р. Кременецький замок із найближчими селами своїй дружині Боні Сфорца, яка володіла замком в 1536-1556 р. і на честь якої, за однією з версій, названо замкову гору.
Замок на горі Боні
Бона володіла містом 20 років і перетворила укріплення на неприступну твердиню. Бона суттєво зміцнила замок, що мав у той час три вежі й доволі високі стіни з гарматами. Усередині замку розташовувалися казарми для гарнізону, різні господарські об’єкти, порохівниці.

Єзуїтський колегіум

Єзуїтський колегіум

Лише в 1648 р. фортецю захопили козаки Максима Кривоноса. На згадку про королеву Замкову гору стали йменувати Боною. Похована вона в Італії. Про легендарну королеву згадує й заснований нею в 1539 р. францисканський монастир. Після польського повстання 1830-31 рр. його закрили, а споруди передали православній церкві. Зараз тут Миколаївський собор (1636) з келіями й дзвіницею.

Богоявленський монастир

Богоявленський монастир

Єзуїтський колегіум
Величний комплекс будинків у стилі бароко з XVIII ст., що є одним з найбільших центрів освіти на подільських і волинських землях. Відомий паркобудівельник Д. Макклер (Міллер) заклав при ньому ботанічний сад, що існує й понині. В 1832 р. після придушення польського повстання вищу школу закрили, а її бібліотечні фонди й викладацький склад, устаткування й колекцію ботанічного саду перевели в Київ, де на його основі було відкрито Університет св. Володимира з ботанічним садом, який у центрі столиці. Зараз у колишньому костьолі розташовується Преображенська церква, а в корпусах колегіуму — Гуманітарно-педагогічний інститут. А ботанічний сад в Кременці відродився і є одним з найстаріших в Україні.

 

Богоявленський монастир
Заснований в XVII ст. православний монастир нині займає приміщення побудованого в 1750 р. С. Потоцьким монастиря реформаторів. Саме при Богоявленському монастирі в 1633 р. в Кременці було створено першу школу, друкарню й лікарню. Обитель одержала благословення митрополита П. Могили. В 1638 р. у братській друкарні було видано один з перших церковнослов’янських підручників — Кременецьку граматику. Згодом школу перетворили на єзуїтський колегіум, а нинішнє приміщення Богоявленський монастир одержав після ліквідації унії в 1832 р.
Миколаївський собор
Храм у стилі бароко спочатку був споруджений як костьол в 1606 р. на кошти Вишневецьких з францисканского монастиря (за легендою, фундаторкою обителі була королева Бона). В 1832 р., після поразки польського повстання й початку русифікації західноукраїнських земель, костьол перетворили на православний собор. Наразі храм діє.

Миколаївський собор

Миколаївський собор

Будинки-Близнюки
Незвичайний за архітектурою житловий будинок у стилі бароко. Складається із двох симетричних частин, які накриті окремими двосхилими дахами й не дуже різняться один від одного деталями оформлення. За легендою, колись тут жили брати-близнюки. Заплановано реставрацію цих будинків.

Будинки близнюки

Будинки близнюки

Козацький цвинтар
Пам’ятник козакам, що загинули в 1648 р. під час штурму Кременецького замку, а також могили з кам’яними козацькими хрестами XVII-XVIII ст. перебувають на території нинішнього П’ятницького цвинтаря в підніжжі гори Черчі. Збереглося понад сто кам’яних надгробків із хрестами, на яких можна прочитати написи.

 

Козацький цвинтар

Козацький цвинтар