Як сім’ям допомогти своїм захисникам, які повернулися з пекла війни?

Зараз Україна потрапила у центр уваги світової спільноти. Нещодавно ми навіть не могли уявити, що на нашу долю випадуть такі випробування . Десь там далеко, але не тут, не у самому центрі Європи. Та реальність є такою, якою вона є…
Вже багато сімей ця страшна війна торкнулася безпосередньо. Дедалі більше матерів та дружин турбуються про долю своїх синів, чоловіків. Є і ті, хто повернулись із зони АТО – і ці події залишаються у їхніх думках, переживаннях, наче реальні.


Після повернення молоді люди ніяк не можуть адаптуватись до мирного життя, їм незрозуміло, як можна безтурботно жити, коли на сході нашої країни вбивають. Та й і мирні жителі, буває, масла в вогонь підливають. Знаю одного офіцера, який отримав поранено і зараз проходить період реабілітації. Він зустрівся зі своїм давнім знайомим, котрий з насмішкою висловив свою думку про те, що доки військові своє життя наражають на небезпеку, він заробив кругленьку суму за кордоном і планує ремонт у квартирі. Після цього у Олега (так звати пораненого) був нервовий зрив.

Тому до всіх українців хочеться звернутися з такими словами: якщо ми з повагою будемо ставитися до тих, хто нас захищає і говорити їм слова підтримки та вдячності, допомагати їм тим, чим можемо, тоді і мир швидше завітає в наші домівки. Ця трагедія має нас згуртувати. Та будемо сподіватись, що позитивних випадків гордості за мужність наших захисників набагато більше.

Почула одну життєву історію, котрою хочу поділитись з вами. Один військовий повернувся із зони АТО і одразу ж з потяга зайшов пообідати у ресторан у центрі одного з великих міст. Офіціант, побачивши, що це солдат, одразу ж покликав власника цього закладу. Його пригостили за рахунок ресторану і між солдатом та власником розпочалась розмова. Ресторатор розпитував: « Чи не обурює тебе те, що ми тут мирно живемо, розважаємось, приймаємо гостей, а ви там життям ризикуєте заради нас?» Боєць одразу відповів: « Я радію і дуже щасливий, тому що ви можете це робити, адже саме заради мирного життя усіх мешканців України ми там і воюємо.» Ця відповідь дуже вразила своїм патріотизмом, любов’ю до людей, мужністю та безкорисливістю. Саме така мотивація військових допомагає їм і під час бою, і після повернення.
То ж дедалі більше стає сімей, де батько чи син воюють. І саме любов рідних найбільше надихає на подвиги, а також стимулює повернутись живим та неушкодженим.
Як варто поводитися рідним, коли боєць повернувся із зони АТО? Хочу дати декілька рекомендацій, котрі допоможуть адаптуватись, відновити сили та почати жити заново. Найперше – любов, терплячість і увага! Та без жалості і сліз! Найбільше кожного чоловіка підтримує хороший, радісний настрій дружини, матері, сестри, подруг. Так він може почати щораз більше відчувати заспокоєння, адже саме заради цих митей щастя, цих посмішок вони воюють (та все має бути в міру: без шумних застіль та компаній, без надміру алкоголю).

Намагайтесь створити затишну та приємну атмосферу дому. Гарно виглядайте. Адже завдання жінки – нести гармонію і красу. І від цього душа чоловіка починає «співати». Якщо немає серйозних поранень не ставтеся до чоловіка, як до хворого. Його можуть дратувати постійні розпитування « як ти почуваєшся?» – він сприйматиме це як власну неповносправність. Навпаки акцентуйте увагу на сильних моментах.

Випитування про бойові дії можуть «ятрити рани», та коли він сам хоче про це поговорити – одразу ж вислухайте і у ваших очах він має читати гордість, а не біль, страх, безвихідь.

Дуже добре допомагають вечірні прогулянки. Ходьба у швидкому, розміреному темпі 30- 60 хвилин перед сном щодня і після повернення чашечка теплого чаю з мелісою, м’ятою та медом можуть стати найкращим заспокійливим (робіть це разом). Після цього ніяких переглядів телебачення, особливо новин!
Комп’ютерні ігри та довготривале перебування в інтернеті, особливо у ввечері, теж шкодить. Бажано після прогулянки одразу ж лягати спати у добре провітреній спальні. Якщо є можливість, то перенесіть більшу кількість електроприладів у іншу кімнату, випромінювання від них можуть активно впливати на збудження нервової системи!

Домашні тварини теж можуть стати хорошими лікарями. Багатьох чоловіків турбота про чотирилапого друга стимулює до дій та й дає можливість переключитись зі своїх тривожних думок.

Так само та ще й більше надихають маленькі дітки. Дружина одного з офіцерів розповідала, що саме їх трирічна Надійка є найбільшою опорою для батька. Її безтурботність та щира дитяча любов просто бальзам для душі. Тому спробуйте разом із дітьми придумати розваги та пограти у ігри.

А ще дієвим засобом є спільна праця. Скільки вражень з’являється тоді, коли син допомагає батькові щось майструвати. Це і навчання, і спільне проведення часу, і цінування найкращих митей життя, і момент одужання!

Спробуйте допомогти проявити коханому творчі здібності, можливо, він давно мріяв малювати, грати на музичному інструменті, різьбити по дереву, щось кувати з металу? І допоможіть це реалізувати, навіть якщо потрібно навчання у майстра певної справи – знайдіть того, хто може погодитись і допомогти. Можливо це так захопить, що стане початком нової справи.

Наприклад, у нашій квартирі штукатурив стіни боєць, котрий після поранення проходив реабілітацію. Поспілкувавшись з Михайлом, ми зрозуміли, що така праця не буде його виснажувати, а навпаки буде надихати, і тоді погодились. Йому це пішло на користь, та ще й і додатковий заробіток. Чоловіки мають здатність зосереджуватись на якійсь справі і більше ні про що не думають, вирішуючи її.

Планування відпочинку – теж є важливим. Одна із основних потреб чоловіків, щоб їхня кохана підтримувала їх у розвагах та відпочинку. Тому розпитайте про те, як він хоче відпочивати, та спробуйте це періодично організовувати.

Ще не забувайте про здорове харчування. Їжа, приготована з любов’ю є цілющими ліками. Коли щиро промовляєте молитви під час приготування, то зцілюється душа. Збалансований комплекс вітамінів та мінералів теж допоможе наситити виснажений організм всім необхідним. Про це порозмовляйте з лікарем. Та якщо ви зауважуєте надмірну дратівливість чи навпаки замкненість – не слід зволікати, краще зверніться на консультацію до психолога, психотерапевта.

Зараз існує багато дієвих методик, котрі можуть допомогти надломленій психіці. І це не означає, що ваш коханий – психічно хвора людина. Рівень свідомості наших громадян дедалі зростає і вже стає нормою звертання до спеціалістів такого роду у певних життєвих обставинах. У європейських державах кожна успішна людина має свого психолога, психотерапевта, і це є певний рівень культури.


 

Бажаю нам усім мирного життя у щасливих родинах! І нашим бійцям честь і хвала!
З повагою та любов’ю Наталія Рейч