Ухилення від призову за мобілізацією у зв’язку з релігійними переконаннями

                                                   «Ухилення від призову за мобілізацією, – карається позбавленням волі на строк від  2 до 5  років.»

                                                    ст. 336 Кримінального кодексу України.

 

Указом Президента України від 21 липня 2014 року №607 оголошено часткову мобілізацію. У зв’язку з цим до адвокатів за консультацією звертаються, зокрема:

  1. громадяни, які отримали повістки із військкомату, але виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і тому вони відмовляються проходити військову службу;
  2. громадяни, які бояться військової служби і хочуть ухилитись від неї, вступивши на деякий час у релігійну організацію, віровчення якої не допускає користування зброєю.

 

То ж, чи можна вважати дії громадянина, який відмовився від виконання військового обов’язку через свої релігійні переконання, ухиленням від призову за мобілізацією, тобто вчиненням злочину, передбаченого ст. 366 КК України ?

 

Проаналізуємо законодавство України.

 «Військовий обов’язок включає.. проходження військової служби».

                                                              ст.  3 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу”

 

«У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.»

                                                              ст. 35 Конституції України

 

«Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку  альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу».

                                                              ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу”

 

«Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством»

                                                              ст. 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»

 

«Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю».

                                                              ст. 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»

Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, визначений у Положенні про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.1999р. № 2066.

 

«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані… у передбачених законами випадках.»

                                                              ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

 «В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватись окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень».

                                                             ст.1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»

 

Однак, слід зауважити, що такі обмеження в нормативно-правових актах України на теперішній час не існують.

Отже, якщо громадянин:

  1. належить до діючої згідно із законодавством України релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю;
  2. виконання військового обов’язку суперечить його релігійним переконанням;
  3. він просить, щоб виконання військового обов’язку було замінене альтернативною (невійськовою) службою,

притягнути його до кримінальної відповідальності за ухилення від призову за мобілізацією – неможливо.

 

Проте, слід уточнити:  що саме  розуміється під «релігійними переконаннями»?

Для цього звернемось до практики Європейського суду з прав людини.

 «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.»

                                                             ст..17 Закону України «Про виконання рішень та

                                                             застосування практики Європейського суду з прав

                                                             людини»

 

«Несприйняття військової служби – коли мотивом такого несприйняття є серйозний та нездоланний конфлікт між обов’язком служити в армії та переконанням конкретної особи або його глибокими та невдаваними релігійними чи іншими поглядами – є переконанням чи поглядом настільки незаперечним, серйозним, послідовним, значущим, що на нього поширюються  гарантії ст.. 9 Європейської конвенції».

                                                            Рішення в справі «Баятян проти Вірменії»

                                                            (скарга № 23459/03 від 07.07.2011р.)

«Заявитель…намагався отримати звільнення від військової служби не задля своєї вигоди чи зручності, а у зв’язку зі своїми невдаваними релігійними переконаннями…»

                                                            Постанова суду у справі «Ерчєп проти Туреччини»

                                                            (скарга № 43965/04 від 22.11.2011р.)

 

На підставі вищевикладеного, я вважаю, що доказом релігійних переконань  громадянина буде його належність до релігійної організації тривалий час, а саме задовго до подій, що призвели до винесення Президентом України Указу «Про часткову мобілізацію».

 


Контактні дані адвоката за посиланням 

Нагадаємо, раніше InfoMIX писав про те, що отримати законний статус учасника АТО не так просто. Розібратися з механізмом набуття цього статусу допоможе консультація адвоката.